• morozandpartners

Відсутність ЕЦП в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним

В контексті Судової реформи 2017 року було запроваджено багато новел для законодавства України. Зокрема, були внесені зміни у Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, та Кодекс адміністративного судочинства України. Такі зміни передбачали ведення нового виду доказів – електронні докази. При цьому актуалізувалося і використання такого інструменту як електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП).


Наслідки на ефективність здійснення правосуддя завдяки ЕЦП у даному випадку неоднозначні: з одного боку з використанням ЕЦП можна швидше подати документи до суду (завдяки сервісу «Електронний суд»), з іншого, якщо систему «Електронний суд» не підключено у конкретному суді, з нею проблеми функціонування, або ви подали до суду електронний доказ без ЕЦП, то казати про отримання такого очікуваного судового рішення буде складніше.




Про електронний суд


У судах має функціонувати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Зазначена система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного ЕЦП, прирівняного до власноручного підпису.

Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.


Яка ефективність роботи сервісу «Електронний суд» та з якими викликами на сьогодні вона зустрічається?


Рішення РСУ від 20.09.2019 р. №75 розкриває особливості роботи підсистеми «Електронний суд», а саме про те, що станом на липень 2019 року в підсистемі «Електронний суд» було зареєстровано 22,6 тис. користувачів. До судів засобами Електронного суду надіслано 19,9 тис. заяв, з яких 17,5 тис. було зареєстровано судами, в тому числі 9,8 тис. справ – авторозподілені. Більшість судових справ розглянута або їх розгляд триває у судах.

Водночас, по частині отриманих через Електронний суд документів судами ухвалено 3,5 тис. рішень про залишення заяв без руху у зв’язку з необхідністю їх подання в паперовому вигляді, – це становить 36 % від загальної кількості заяв, поданих через Електронний суд. Така динаміка відмов у розгляді документів щодня зростає.

«Зазначена ситуація викликає негатив у відносинах громадян із судами, спричиняє низку скарг на діяльність судів, обумовлює розчарування та втрату інтересу користувачів до функціонуванні підсистеми «Електронний суд», а також практично підриває довіру громадян до запровадження електронних інструментів правосуддя», - зазначено у рішенні.


Таким чином, ми можемо побачити тенденцію, що використання ЕЦП в аспекті роботи самого суду не вбачається досить ефективним. Проте, навіть якщо не використовуватися підсистему «Електронний суд», у нас залишаються електронні докази, зокрема ті документи, які існують тільки у електронному вигляді і посвідчувалися все тими ж ЕЦП.


«Мій контрагент надсилає документи, які посвідчені ЕЦП, як у випадку виникнення спору подавати такий доказ?».


Відповідь на це ще минулого року надала Велика Палата Верховного Суду в справі № 9901/43/19 (П/9901/43/19) від 14.02.2019 р., де вона ухвалила, що ЕЦП є головним реквізитом форми подання електронного доказу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним, а отже, належним доказом у справі.

Також на підтримку необхідності ЕЦП у електронних доказах зазначив і Господарський суд Києва у справі №910/7960/18. Тоді суд не прийняв поданий позивачем електронний доказ в якості належного та допустимого, оскільки він не був засвідчений електронним цифровим підписом.

Цей же суд у справі №910/14015/18Г звернув увагу, що позивачем було подано паперові копії електронних доказів (фотографії) без зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Така, здавалось би, дрібниця стала підставою для того, щоб суд не прийняв до уваги такі докази, оскільки не було дотримано порядку подачі електронних доказів, визначеного ст. 96 Господарського процесуального кодексу України.

Загалом, на сьогодні використання такого інструменту як ЕЦП стає не просто бажаним, а необхідним для взаємодії з судовою системою. Тут мова йде і про підписи електронних документів (які можуть бути доказами по справі), і про користування електронними послугами, і про реєстрацію на державних порталах, зокрема, але не виключно.

І навіть, якщо не взаємодієте із системою «Електронний суд», яка не є достатньою ефективною на сьогодні (але має перспективи покращити свої результати через вплив COVID-19 та особливості здійснення правосуддя у реаліях карантину), то вимога такого реквізиту як ЕЦП в електронному доказі стає ключовою, аби ваші докази були належними і вплинули на доведеність позиції у суді.

Просмотров: 40Комментариев: 0