• morozandpartners

Легалізація грального бізнесу: НОВЕЛИ ЗАКОНОДАВСТВА

З 2009 року гральний бізнес був заборонений в Україні, але 14 липня 2020 року законотворці прийняли новий Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-IX (надалі - Закон).



Так, зазначеним Законом запроваджується кримінальна відповідальність за організацію азартних ігор без ліцензії, дозвіл розташовувати зали з ігровими автоматами лише у готелях, які мають три, чотири або п’ять зірок, регулювання «класичних» лотерей і вікові обмеження. Також проваджуються обмеження щодо реклами гральних закладів, зокрема забороняється рекламувати азартні ігри як спосіб легкого збагачення.


Хотілось би також освітити деякі важливі новели цього Закону.


По-перше, згідно новим правилам дозволять діяльність офлайн та онлайн казино, покер в інтернеті, букмекерську діяльність та гральні автомати. Лотереї також залишаться.

По-друге, відвідувати та грати в казино можуть лише тверезі дієздатні особи, яким виповнився 21 рік. Законом також можуть встановлюватись обмеження для окремих категорій осіб, наприклад, членів і службовців уповноваженого органу з регулювання грального бізнесу, засновників та керівників гральних закладів, спортсменів (в частині ставок на їх змагання) та деяких інших.

По-третє, родичі можуть заборонити гральним закладам допускати до гри членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, діти, другий з подружжя). Така заборона можлива через уповноважений орган (на строк до 6 місяців) або через суд, на строк до 3 років. Заборонити грати можна лише у випадку, якщо особа завдає шкоду своїй сім’ї, має великі борги, не сплачує аліменти, або ж сім’я отримує субсидії. Також особа самостійно може подати заяву про самообмеження в доступі до гральних закладах.

По-четверте, так як діяльність є ліцензованою, то організатори азартних ігор повинні будуть придбати ліцензію та відповідати ліцензійним умовам. Планується створити спеціальний уповноважений орган, який слідкуватиме за отриманням ліцензій. Тому, мають запровадити низку державних реєстрів, до яких будуть занесені організатори азартних ігор, а також особи, яким обмежено доступ до гральних закладів. Крім того, планується запровадити систему онлайн-моніторингу всіх гральних закладів. Гральні установи перевірятимуть, а за порушення законодавства будуть стягувати штрафи.

По-п’яте, розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино для міста Києва встановлюється у розмірі 60 000 мінімальних заробітних плат, для інших населених пунктів (крім міста Києва) та за межами населених пунктів становить 30 000 мінімальних заробітних плат; за проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет становить 6 500 мінімальних заробітних плат; за проведення букмекерської діяльності становить 30 000 мінімальних заробітних плат; за проведення азартних ігор в залах гральних автоматів становить 7 500 мінімальних заробітних плат; за проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет становить 5 000 мінімальних заробітних плат; за надання послуг у сфері азартних ігор становить 300 (триста) мінімальних заробітних плат.

По-шосте, постало питання чи зможуть діти грати в онлайн-казино? Так, теоретично зможуть, якщо батьки залишать їм свій електронний підпис, банківську картку та телефон, або вони іншим чином зможуть ідентифікувати себе на сайті від імені батьків.

На сьогодні думки юридичної спільноти щодо прийнятого Закону розділилися. Так, одні вважають, що Закон має позитивні сторони, а саме до 9 мільярдів гривень може отримати економіка у перший рік легалізації; потік коштів, який раніше обертався в нелегальному гральному бізнесі, тепер не йтиме повз бюджет; зменшення впливу криміналу, якого зазнавала галузь, перебуваючи в тіні; рівні умови для різних видів грального бізнесу, не даючи особливих преференцій окремим видам тощо.

На противагу, інші вважають, що Закон не гарантує тих прибутків для економіки та бюджету, які анонсували його співавтори; механізм створення регуляторного органу та пропонована процедура ліцензування створюють додаткове поле для корупції тощо.

З цього приводу, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) направило Президентові України Володимиру Зеленському листа, у якому висловило свої застереження стосовно нового Закону.

НАЗК наголосило, що попри те, що цей документ спрямований на зменшення корупції, він містить корупційні ризики та фактично не може бути реалізований, оскільки його положення суперечать одне одному. Впровадження закону в такій редакції призведе до появи корупційних схем під час отримання дозвільних документів, зробить неможливою чесну конкуренцію та прозорі правила діяльності у сфері азартних ігор.

Так, раніше НАЗК склало Висновок антикорупційної експертизи проекту Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» виявивши понад два десятки суттєвих корупційних ризиків, серед яких:

¾ Процедура формування складу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей суперечить Конституції України, а необхідна кількість її членів для ухвалення рішень чітко не визначена.

¾ Широкі дискреційні повноваження Комісії (можливість діяти на власний розсуд) під час визначення переліку суб’єктів господарювання, що здійснюватимуть сертифікацію та інспектування грального обладнання, можуть призвести до суб’єктивних рішень її членів та формування корупційних практик.

¾ Запровадження нових дозволів без внесення змін до Закону України «Про перелік дозвільних документів у сфері господарської діяльності» може призвести до зловживань під час здійснення державного нагляду (контролю).

¾ Підстави для отримання та анулювання ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор чітко не визначені. Через це Комісія зможе зловживати повноваженнями та надавати ліцензії обраним підприємствам.

¾ Процедура внесення плати за видачу ліцензії на здійснення діяльності у сфері азартних ігор є суперечливою, оскільки передбачає два варіанти її внесення, які виключають один одного. Застосовуючи ці взаємовиключні норми на власний розсуд, Комісія зможе «підігравати» потрібним учасникам ринку.

Крім того, підписаний закон не може бути реалізований з огляду на наявність в його тексті двох взаємовиключних положень:

¾ в одному положенні йдеться про те, що кандидатури для призначення на посади Голови та членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на розгляд Кабінету Міністрів вносить Прем’єр-міністр;

¾ інше положення визначає, що відповідні кандидатури на розгляд Кабінету Міністрів вносяться Комісією з питань вищого корпусу державної служби за результатами проведення конкурсу.

Після проведення антикорупційної експертизи її результати були надіслані Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради. Про ризики у законопроекті заявляло і Головне юридичне управління Верховної Ради. Попри це, у проголосованому парламентом у другому читанні тексту не було враховано жодної рекомендації НАЗК.


Отже, залишається слідкувати за подальшими змінами та чекати реалізацію зазначеного Закону для того, що оцінити можливі позитивні, а також негативні наслідки прийняття такого Закону.

Просмотров: 26Комментариев: 0